Дефіцит уваги з гіперактивністю
Синдром дефіциту уваги/гіперактивності (СДУГ) характеризується постійною моделлю неуважності та/або гіперактивності-імпульсивності, яка заважає функціонуванню або розвитку. Люди з СДУГ відчувають постійну картину таких типів симптомів:
Неуважність означає, що людині може бути важко залишатися на завданні, підтримувати концентрацію та організованість, і ці проблеми не пов’язані з непокорою або нерозумінням.
Гіперактивність означає, що людина може постійно рухатися, в тому числі в ситуаціях, коли це не доречно, або надмірно вередує, стукає або розмовляє. У дорослих гіперактивність може означати надзвичайну неспокійність або занадто багато розмов.
Імпульсивність означає, що людина може діяти без роздумів або мати труднощі з самоконтролем. Імпульсивність також може включати бажання отримати негайну винагороду або нездатність відкласти задоволення. Імпульсивна людина може переривати інших або приймати важливі рішення, не враховуючи довгострокових наслідків.
Ознаки та симптоми
Деякі люди з СДУГ в основному мають симптоми неуважності. Інші переважно мають симптоми гіперактивності-імпульсивності. Деякі люди мають обидва типи симптомів.
Люди з симптомами неуважності часто можуть:
Упускати деталі та допускати, здавалося б, необережні помилки в школі, на роботі чи під час інших заходів. Їм важко підтримувати увагу під час гри або виконання завдань, таких як розмови, лекції або тривале читання. Людина, здається, не слухає, коли з ним розмовляють безпосередньо.
Їм важко організувати будь-яку діяльність, виконувати завдання в послідовності, утримувати в голові багато інформації, керувати часом та дотримуватись термінів.
Люди з симптомами гіперактивності-імпульсивності часто можуть:
Бігати, стрибати або лазити в невідповідний час або, у підлітків і дорослих, часто відчувають неспокій. Не можуть спокійно грати або займатися хобі. Постійно перебувають в русі або на ходу. Відповідають на запитання до того, як їх зададуть повністю, закінчують речення інших людей або говорять, не чекаючи черги в розмові.
Перебивають інших.
Щоб людина отримала діагноз СДУГ, симптоми неуважності та/або гіперактивності-імпульсивності повинні бути хронічними або тривалими, погіршувати функціонування людини та призводити до відставання в розвитку, характерному для її віку.
Більшість дітей з СДУГ отримують діагноз у молодшому шкільному віці. Щоб підліток або дорослий отримав діагноз СДУГ, симптоми повинні бути присутніми до 12 років.
Симптоми СДУГ можуть з'явитися вже у віці від 3 до 6 років і можуть тривати в підлітковому та дорослому віці. Симптоми СДУГ можуть бути помилково прийняті за емоційні чи дисциплінарні проблеми або зовсім пропущені у дітей, які переважно мають симптоми неуважності, що призводить до затримки діагностики.
Симптоми СДУГ можуть змінюватися з часом у міру старіння людини. У дітей раннього віку з СДУГ гіперактивність-імпульсивністю є найбільш переважаючим симптомом. Коли дитина досягає початкової школи, симптом неуважності може стати більш помітним і викликати у дитини проблеми з навчанням. У підлітковому віці гіперактивність, здається, зменшується, і симптоми можуть, швидше за все, включати почуття неспокою або вередування, але неуважність та імпульсивність можуть залишатися.
Фактори ризику
Дослідники не впевнені, що викликає СДУГ, хоча багато досліджень показують, що гени відіграють велику роль. Як і багато інших розладів, СДУГ, ймовірно, є результатом комбінації факторів. Окрім генетики, дослідники розглядають можливі фактори навколишнього середовища, які можуть підвищити ризик розвитку СДУГ, і вивчають, як травми мозку, харчування та соціальне середовище можуть відігравати роль у СДУГ.
СДУГ частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок, а жінки з СДУГ частіше мають симптоми неуважності.
Лікування та терапія
Хоча ліки від СДУГ не існує, доступні на даний момент методи лікування можуть зменшити симптоми та покращити функціонування. Лікування включає прийом ліків, психотерапію, освіту або навчання, або комбінацію лікування.
Поради, які допоможуть дітям та дорослим із СДУГ залишатися організованими
Батьки та вчителі можуть допомогти дітям із СДУГ залишатися організованими та слідувати інструкціям за допомогою таких інструментів, як:
Дотримання режиму та розкладу. Дотримуйтесь одного і того ж режиму щодня, від пробудження до сну. Включіть час для виконання домашніх завдань, ігор на свіжому повітрі та занять у приміщенні. Тримайте розклад на холодильнику або на дошці оголошень. Пишіть зміни в розклад якомога раніше.
Організація повсякденних речей. Майте місце для всього (наприклад, одягу, рюкзаків та іграшок) і тримайте все на своїх місцях.
Використання органайзерів для домашніх завдань та зошитів. Використовуйте органайзери для шкільних матеріалів та приладдя. Наголошуйте своїй дитині на важливості записування завдань і приносити додому необхідні книги.
Бути чітким і послідовним. Дітям з СДУГ потрібні послідовні правила, які вони розуміють і дотримуються.
Похвала або винагорода за дотримання правил. Діти з СДУГ часто отримують і очікують критики. Шукайте гарну поведінку і хваліть її.
Професійний консультант або терапевт може допомогти дорослому з СДУГ навчитися організовувати своє життя за допомогою таких інструментів, як:
Дотримання рутини.
Складання списків для різних завдань і видів діяльності.
Використання календаря для планування подій.
Використання нотаток-нагадувань.
Призначення спеціального місця для ключів, рахунків та документів.
Розбивайте великі завдання на більш керовані, менші кроки, щоб виконання кожної частини завдання створювало відчуття виконаного завдання.
